Корпоративне страхування життя: ПДФО, ВЗ, ЄСВ для роботодавців

Корпоративне страхування життя є популярним компонентом соціальних пакетів, які українські роботодавці пропонують своїм співробітникам. Це не лише інструмент мотивації персоналу, а й важливий напрямок розвитку для страхових компаній у сегменті групового та корпоративного страхування. Проте, з податкової точки зору, оплата роботодавцем страхових внесків за працівників за договорами страхування життя, як правило, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовим збором (ВЗ) та єдиним соціальним внеском (ЄСВ), оскільки чинне законодавство не передбачає для цього виду страхування загальних податкових пільг.

Оподаткування корпоративного страхування життя: загальні правила

Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), страхові платежі або внески, які резидент сплачує за платника податку або на його користь, включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи. Для корпоративного страхування життя, оплаченого роботодавцем, ПКУ не встановлює винятків, на відміну від деяких інших видів страхування.

Винятки, передбачені ПКУ (підпункт 164.2.16):

• Суми, які роботодавець-резидент сплачує за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
• Суми, сплачені за договорами добровільного медичного страхування.
• Для резидентів Дія Сіті: аналогічний механізм для гіг-спеціалістів.

Ці винятки діють у межах 30% нарахованої заробітної плати такого працівника (або винагороди для гіг-спеціалістів). Важливо, що страхування життя до цього переліку не входить. Отже, навіть якщо роботодавець укладає договір зі страховою компанією та безпосередньо сплачує страхову премію, це не звільняє такий дохід працівника від оподаткування.

ПДФО та військовий збір: розрахунок для страхових премій

Страховий платіж, який роботодавець вносить за працівника за договором страхування життя, розглядається як додаткове благо та входить до загального місячного оподатковуваного доходу згідно з підпунктом 164.2.16 ПКУ. Базова ставка ПДФО становить 18%.

Оскільки дохід надається у негрошовій формі (кошти перераховуються страховій компанії), застосовується так званий натуральний коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 ПКУ. Для ставки ПДФО 18% цей коефіцієнт становить 1,219512. Державна податкова служба (ДПС) підтверджує застосування такого підходу.

Приклад розрахунку ПДФО:

1. Якщо страхова премія становить 10 000 грн.
2. База для ПДФО з урахуванням коефіцієнта: 10 000 грн * 1,219512 = 12 195,12 грн.
3. Сума ПДФО (18%): 12 195,12 грн * 0,18 = 2 195,12 грн.

Таким чином, фактичне податкове навантаження на роботодавця буде вищим за номінальну суму страхової премії.

Щодо військового збору, у 2026 році його ставка для доходів найманих працівників становить 5%. Якщо страхова премія включається до оподатковуваного доходу працівника, вона також є об'єктом військового збору. Важливо, що натуральний коефіцієнт для військового збору не застосовується, що також роз'яснювала ДПС.

Приклад розрахунку військового збору:

• При страховій премії 10 000 грн військовий збір становитиме: 10 000 грн * 0,05 = 500 грн.

ЄСВ на страхування життя: відмінності від пенсійного забезпечення

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) розраховується інакше, оскільки він прив'язаний до бази нарахування заробітної плати та інших виплат, що входять до фонду оплати праці. Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, витрати компанії на страхові внески за договорами добровільного страхування на користь працівників відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат і враховуються у фонді оплати праці в місяці перерахування коштів страховику.

ДПС підтверджує, що внески роботодавця за договорами довгострокового страхування життя, які входять до складу заробітної плати, є базою для нарахування ЄСВ. Стандартна ставка ЄСВ для роботодавця складає 22% від бази нарахування (якщо не встановлена інша ставка для конкретного працівника).

Приклад розрахунку ЄСВ:

• На страховий внесок 10 000 грн роботодавець нараховує: 10 000 грн * 0,22 = 2 200 грн ЄСВ.

Слід зазначити, що внески роботодавця за договорами недержавного пенсійного забезпечення до бази ЄСВ не належать, що створює суттєву відмінність між цими видами корпоративних програм.

Податкові пільги: чи є альтернативи для роботодавців?

Для стандартної корпоративної схеми, коли роботодавець оплачує договір страхування життя працівника, чинні норми законодавства не передбачають окремих звільнень від ПДФО, військового збору та ЄСВ. Зміна назви договору або включення його до колективного договору чи соціального пакета компанії не змінює його податкового режиму.

Якщо роботодавець прагне отримати податковий режим, передбачений підпунктом 164.2.16 ПКУ, договір має відповідати умовам недержавного пенсійного забезпечення або добровільного медичного страхування. У цьому випадку неоподатковуваний ліміт для роботодавця-резидента становить до 30% нарахованої зарплати працівника. Для страхового ринку це означає, що добровільне медичне страхування має чітко визначений ПКУ неоподатковуваний ліміт, тоді як програми страхування життя підлягають повному оподаткуванню. Роботодавцям, які розглядають корпоративне страхування життя, варто заздалегідь враховувати це податкове навантаження при формуванні бюджету програми.