Страхування відбудови України: ключові рішення для воєнних ризиків на URC2026

У Гданську, на сайд-івенті Ukraine Recovery Conference 2026 (URC2026), що був організований Національним банком України (НБУ) разом із Лігою страхових організацій України (ЛСОУ) та Федерацією страхових об’єднань України (FIAU), відбулася ключова дискусія щодо ролі страхового та банківського секторів у залученні інвестицій та відновленні економіки України. Основна увага приділялася формуванню механізмів страхування воєнних ризиків, пошуку джерел фінансування відбудови та розбудові нової фінансової архітектури країни, яка має стати привабливою для приватного капіталу навіть під час війни.

Страхування воєнних ризиків: фундамент для інвестицій в Україну

Голова НБУ Андрій Пишний наголосив на зміні стратегічного підходу до відбудови: приватний капітал розглядається як необхідний ресурс не лише після перемоги, а й під час активних бойових дій. «Ми хочемо, щоб інвестор прийшов у країну, де триває війна», — підкреслив він, вказавши на терміновість переходу від обговорень до практичної реалізації механізмів страхування воєнних ризиків. Замість окремого закону, Україна обрала модель взаємодії держави, бізнесу та міжнародних партнерів. Цей підхід вже демонструє ефективність: кількість заявок та укладених страхових полісів зростає, сигналізуючи про запуск ринку.

Паралельно НБУ активно готує страховий сектор до повноцінної інтеграції в європейський фінансовий простір. До кінця 2027 року планується імплементація ключових регуляторних вимог ЄС, включаючи:

• Solvency II: регулювання капіталу та управління ризиками страховиків.
• Insurance Distribution Directive (IDD): правила розповсюдження страхових продуктів.
• Motor Insurance Directive (MID): регулювання страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

При цьому Андрій Пишний акцентував на важливості не простого копіювання, а адаптації цих норм до умов функціонування економіки у воєнний період. Радниця Міністерства економіки України Ольга Сливинська підтвердила, що без дієвих інструментів страхування та де-ризикінгу (зменшення ризиків) масштабна відбудова неможлива. Уряд бере на себе покриття тих сегментів, які є надто ризикованими для приватного сектору, зокрема на прифронтових територіях. Державні компенсаційні механізми вже активно використовуються: понад 240 підприємств подали заявки на компенсацію страхових виплат, а ще понад 60 – на компенсацію страхових премій.

Міжнародний досвід та роль страхового ринку у відновленні економіки

Міжнародні інвестори підкреслили потенціал України, але також вказали на важливість передбачуваності. Президент PZU SA Богдан Бенчак зазначив, що для інвестиційних рішень критичною є системна оцінка ризиків – від регуляторних до безпекових. Голова правління PZU Україна Мачей Шишко додав, що інвестори цінують не стільки низький ризик, скільки його передбачуваність. «Прозорі правила, стабільність державних інституцій та якісне регулювання – це фундамент, на якому формується довіра до ринку», – підкреслив Шишко.

Українські страховики також поділилися своїм досвідом. Голова правління INGO Андрій Семченко наголосив, що розвиток страхування воєнних ризиків вимагає професійного андерайтингу (оцінки та прийняття ризиків) та контролю концентрації ризиків. Важливо, щоб воєнні збитки покривалися спеціалізованими полісами, а не перекладалися на стандартні програми майнового страхування, щоб зберегти міжнародний перестраховий ресурс. Голова правління ARX Андрій Перетяжко назвав створення комерційного ринку страхування воєнних ризиків під час активної фази війни унікальним світовим кейсом. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами, зокрема перестрахувальниками, вдалося збільшити ліміти покриття воєнних ризиків для бізнесу до 30 млн доларів, що свідчить про формування нового сегмента глобального страхового ринку.

Регіональний керівник IFC Алехандро Альварес де ла Кампа вказав на низький рівень проникнення страхування в Україні – менше 1% ВВП, розглядаючи це як величезний потенціал для зростання. Страховий сектор може стати інституційним інвестором нового покоління, забезпечуючи стабільність економіки через покриття ризиків у критичних галузях, таких як енергетика, агросектор та малий і середній бізнес. Для цього українським компаніям необхідно посилювати корпоративне управління, розвивати ризик-менеджмент та нарощувати капітал.

Підсумовуючи дискусію, президент ЛСОУ та голова Координаційної ради FIAU Віктор Берлін зазначив, що участь у URC2026 дозволила фінансовому сектору представити не лише виклики, а й конкретні рішення. Андрій Пишний окреслив амбітну стратегічну ціль: збільшити внесок страхового ринку у валовий внутрішній продукт України з поточного менше ніж 1% до 5-7%. Цей показник, за його словами, стане «дуже гарним відчутним результатом», а наступний рік може здивувати кількістю угод на ринку, якщо всі дії будуть виконані правильно. Отже, страхування в Україні перетворюється з допоміжного фінансового сервісу на ключовий елемент інфраструктури економічного відновлення, пропонуючи нові можливості для захисту бізнесу та залучення інвестицій.