Китай відкриває ринок облігацій для РФ: "панда-бонди" для енергогігантів

Китай готується знову відкрити свій внутрішній ринок облігацій для великих російських енергетичних компаній, включно з "Газпромом" та "Росатомом", дозволяючи їм випускати "панда-облігації" – боргові інструменти в юанях для іноземних емітентів. Цей крок, про який інформує Financial Times з посиланням на поінформовані джерела, стане першим доступом російських корпорацій до публічного фінансового ринку КНР з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, пропонуючи їм альтернативні джерела фінансування в умовах західних санкцій.

Панда-облігації: Нові можливості для російських енергогігантів

Можливість випуску так званих "панда-облігацій" – цінних паперів, деномінованих у китайських юанях та призначених для іноземних емітентів на внутрішньому ринку Китаю – відкриває нові перспективи для російських компаній, які значно обмежені у доступі до міжнародних ринків капіталу через санкції. Востаннє російські корпорації розміщували такі боргові інструменти у 2017 році, коли "Русал" Олега Дерипаски успішно залучив 210 мільйонів доларів США. Наразі очікується, що першими позичальниками, які скористаються цією можливістю, стануть державні енергетичні гіганти "Газпром" та "Росатом". Для виходу на китайський ринок облігацій необхідною умовою є присвоєння високих кредитних рейтингів, що вже зробили китайські рейтингові агентства для "Газпрому" та низки інших російських енергетичних компаній.

Геополітичний контекст та ризики для китайських фінансових установ

З 2022 року російські компанії фактично втратили доступ до міжнародних ринків капіталу через жорсткі західні санкції. До цього часу навіть китайські банки уникали подібних угод, побоюючись вторинних санкцій з боку США. Однак, за даними Financial Times, останнє зближення між Москвою та Пекіном, зокрема публічна зустріч Володимира Путіна, Кім Чен Ина та Сі Цзіньпіна на військовому параді у Пекіні 3 вересня 2025 року, спонукає китайські фінансові установи до більш сміливих дій. Незважаючи на це, експерти попереджають, що навіть у разі успішної емісії "панда-облігацій", китайські банки, які виступатимуть посередниками, все ще ризикують потрапити під санкції Сполучених Штатів. Український дипломат Олександр Хара зазначав, що Пекін захищатиме Москву, доки це вигідно, а потім "з'їсть її", підкреслюючи прагматичний підхід Китаю. Генеральний секретар НАТО Рютте також наголошував, що виклики для Альянсу становлять не лише Росія, а й Китай, Іран та Північна Корея, вказуючи на ширший геополітичний контекст.

Таким чином, потенційне відкриття китайського ринку облігацій для російських енергетичних компаній є знаковою подією, яка відображає поглиблення економічної співпраці між двома країнами в умовах глобального протистояння. Цей крок може забезпечити Росії вкрай необхідне фінансування, але водночас створює значні фінансові та геополітичні ризики для Китаю, потенційно посилюючи напруженість у його відносинах із західними країнами. Інвесторам та аналітикам варто уважно стежити за розвитком цієї ситуації, оскільки вона може мати довгострокові наслідки для світових фінансових ринків та міжнародної безпеки.